Фактори еректильної дисфункції серед молодих чоловіків - висновки про перехресне дослідження в реальному житті (2018)

 Журнал урології

Том 199, випуск 4, доповнення, квітень 2018, сторінка e1004

Поцці, Едоардо, Паоло Капогросо, Евгеніо Вентімілья, Філіппо Педерзолі, Лука Боері, Вальтер Казаніга, Франческо Чьєріго та ін.Журнал урології 199, ні. 4 (2018): e1004.

ВСТУП ТА ЦІЛІ

Еректильна дисфункція (ЕД) стає все частішою скаргою серед молодих чоловіків віком менше 40 років. Ми мали на меті оцінити фактори, пов'язані з порушенням еректильної функції (EF) в когорті молодих чоловіків, які шукають медичну допомогу з приводу сексуальної дисфункції в одному академічному центрі.

МЕТОДИ

Повні клінічні та соціодемографічні дані були доступні для 307 послідовних пацієнтів віком до 40 років із посиланням на андрологія клініка єдиного академічного центру із порушенням статевої функції. Супутні захворювання, що мають значуще для здоров’я, оцінювали за індексом коморбідності Чарльсона (ІСН). Усі пацієнти заповнили Міжнародний індекс еректильної функції (IIEF), Інвентар Бека для депресії (BDI) та Міжнародний опитувальник оцінки простатичних симптомів (IPSS). Ступінь тяжкості ЕД класифікували за критеріями Каппеллері. Ми порівняли пацієнтів з порушенням ФВ (визначений як домен IIEF-EF <26) з тими, хто повідомляв про нормальні показники IIEF-EF. Точні тести Манна-Уітні та Фішера застосовувались для перевірки відмінностей між двома групами.

РЕЗУЛЬТАТИ

Загалом, 229 (75%) та 78 (25%) пацієнтів мали нормальну та порушену ФВ; серед пацієнтів з ЕД 90 (29%) мали показник IIEF-EF, що свідчить про тяжку ЕД (IIEF-EF <11). Пацієнти з ЕД та без неї не суттєво відрізнялись за показниками медіани [IQR] віку (32.0 [27.0-36.0] проти 31.0 [24.0-36.0]), ІМТ (23.7 [21.9-26.1] проти 23.4 [22.2-24.6] ), поширеність гіпертонія (7.5% проти 2.6%), загальний стан здоров'я (ІСН≥1: 4.8 проти 2.6%), історія куріння (29% проти 31%), вживання алкоголю (88% проти 88%) та середній бал IPSS ( 5 [2-10] проти 4 [2-8.5]) (усі р> 0.2). Подібним чином не повідомлялося про різницю щодо сироватки статеві гормони і ліпідний профіль між двома групами (усі р> 0.05). Слід зазначити, що пацієнти з ЕД повідомили про нижчий середній бал доменів IIEF-Sexual Desire (7 [6-9] проти 9 [8-9], p <0.01) та вищі показники BDI (7.0 проти 5.0, p = 0.01) як порівняно з тими, що мають нормальну ЕФ.

ВИСНОВКИ

Ці результати показали, що молоді чоловіки з ЕД не відрізняються з точки зору базових клінічних характеристик у порівнянній віковій групі з нормальним ЕФ, але зображені нижче сексуальне бажання балів, клінічно припускаючи більш вірогідну психогенну причину ЕД. Лікарі повинні враховувати це при оцінці молодих людей, які скаржаться на ЕД.